Всего лишь десять минут в день нужно, чтобы прочитать Библию за один год.
В Библии примерно 775,000 слов. Если разделить на 365 получится 2123 слова в день. В среднем человек читает 200-250 слов в минуту.
Если 2123 разделить на 225 то получится 9.4 минут в день!
§1. Немедленно поутру первосвященники со старейшинами и книжниками и весь синедрион составили совещание и, связав Иисуса, отвели и предали Пилату.
УПО: А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.
KJV: And straightway in the morning the chief priests held a consultation with the elders and scribes and the whole council, and bound Jesus, and carried him away, and delivered him to Pilate.
§2. Пилат спросил Его: Ты Царь Иудейский? Он же сказал ему в ответ: ты говоришь.
УПО: А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...
KJV: And Pilate asked him, Art thou the King of the Jews? And he answering said unto them, Thou sayest it.
§3. И первосвященники обвиняли Его во многом.
УПО: А первосвященики міцно Його винуватили.
KJV: And the chief priests accused him of many things: but he answered nothing.
§4. Пилат же опять спросил Его: Ты ничего не отвечаешь? видишь, как много против Тебя обвинений.
УПО: Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!
KJV: And Pilate asked him again, saying, Answerest thou nothing? behold how many things they witness against thee.
§5. Но Иисус и на это ничего не отвечал, так что Пилат дивился.
УПО: А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
KJV: But Jesus yet answered nothing; so that Pilate marvelled.
§6. На всякий же праздник отпускал он им одного узника, о котором просили.
УПО: На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.
KJV: Now at that feast he released unto them one prisoner, whomsoever they desired.
§7. Тогда был в узах [некто], по имени Варавва, со своими сообщниками, которые во время мятежа сделали убийство.
УПО: Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.
KJV: And there was one named Barabbas, which lay bound with them that had made insurrection with him, who had committed murder in the insurrection.
§8. И народ начал кричать и просить [Пилата] о том, что он всегда делал для них.
УПО: Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.
KJV: And the multitude crying aloud began to desire him to do as he had ever done unto them.
§9. Он сказал им в ответ: хотите ли, отпущу вам Царя Иудейского?
УПО: Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
KJV: But Pilate answered them, saying, Will ye that I release unto you the King of the Jews?
§10. Ибо знал, что первосвященники предали Его из зависти.
УПО: Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.
KJV: For he knew that the chief priests had delivered him for envy.
§11. Но первосвященники возбудили народ [просить], чтобы отпустил им лучше Варавву.
УПО: А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.
KJV: But the chief priests moved the people, that he should rather release Barabbas unto them.
§12. Пилат, отвечая, опять сказал им: что же хотите, чтобы я сделал с Тем, Которого вы называете Царем Иудейским?
УПО: Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?
KJV: And Pilate answered and said again unto them, What will ye then that I shall do unto him whom ye call the King of the Jews?
v13. Они опять закричали: распни Его.
УПО: Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!
KJV: And they cried out again, Crucify him.
§14. Пилат сказал им: какое же зло сделал Он? Но они еще сильнее закричали: распни Его.
УПО: Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...
KJV: Then Pilate said unto them, Why, what evil hath he done? And they cried out the more exceedingly, Crucify him.
§15. Тогда Пилат, желая сделать угодное народу, отпустил им Варавву, а Иисуса, бив, предал на распятие.
УПО: Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.
KJV: And so Pilate, willing to content the people, released Barabbas unto them, and delivered Jesus, when he had scourged him, to be crucified.
§16. А воины отвели Его внутрь двора, то есть в преторию, и собрали весь полк,
УПО: Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
KJV: And the soldiers led him away into the hall, called Praetorium; and they call together the whole band.
§17. и одели Его в багряницу, и, сплетши терновый венец, возложили на Него;
УПО: І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.
KJV: And they clothed him with purple, and platted a crown of thorns, and put it about his head,
§18. и начали приветствовать Его: радуйся, Царь Иудейский!
УПО: І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!
KJV: And began to salute him, Hail, King of the Jews!
§19. И били Его по голове тростью, и плевали на Него, и, становясь на колени, кланялись Ему.
УПО: І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...
KJV: And they smote him on the head with a reed, and did spit upon him, and bowing their knees worshipped him.
§20. Когда же насмеялись над Ним, сняли с Него багряницу, одели Его в собственные одежды Его и повели Его, чтобы распять Его.
УПО: І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.
KJV: And when they had mocked him, they took off the purple from him, and put his own clothes on him, and led him out to crucify him.
§21. И заставили проходящего некоего Киринеянина Симона, отца Александрова и Руфова, идущего с поля, нести крест Его.
УПО: І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
KJV: And they compel one Simon a Cyrenian, who passed by, coming out of the country, the father of Alexander and Rufus, to bear his cross.
§22. И привели Его на место Голгофу, что значит: Лобное место.
УПО: І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
KJV: And they bring him unto the place Golgotha, which is, being interpreted, The place of a skull.
§23. И давали Ему пить вино со смирною; но Он не принял.
УПО: І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
KJV: And they gave him to drink wine mingled with myrrh: but he received it not.
§24. Распявшие Его делили одежды Его, бросая жребий, кому что взять.
УПО: І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
KJV: And when they had crucified him, they parted his garments, casting lots upon them, what every man should take.
§25. Был час третий, и распяли Его.
УПО: Була ж третя година, як Його розп'яли.
KJV: And it was the third hour, and they crucified him.
§26. И была надпись вины Его: Царь Иудейский.
УПО: І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
KJV: And the superscription of his accusation was written over, THE KING OF THE JEWS.
§27. С Ним распяли двух разбойников, одного по правую, а другого по левую [сторону] Его.
УПО: Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
KJV: And with him they crucify two thieves; the one on his right hand, and the other on his left.
§28. И сбылось слово Писания: и к злодеям причтен.
УПО: І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
KJV: And the scripture was fulfilled, which saith, And he was numbered with the transgressors.
§29. Проходящие злословили Его, кивая головами своими и говоря: э! разрушающий храм, и в три дня созидающий!
УПО: А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,
KJV: And they that passed by railed on him, wagging their heads, and saying, Ah, thou that destroyest the temple, and buildest it in three days,
§30. спаси Себя Самого и сойди со креста.
УПО: зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
KJV: Save thyself, and come down from the cross.
§31. Подобно и первосвященники с книжниками, насмехаясь, говорили друг другу: других спасал, а Себя не может спасти.
УПО: Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
KJV: Likewise also the chief priests mocking said among themselves with the scribes, He saved others; himself he cannot save.
§32. Христос, Царь Израилев, пусть сойдет теперь с креста, чтобы мы видели, и уверуем. И распятые с Ним поносили Его.
УПО: Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...
KJV: Let Christ the King of Israel descend now from the cross, that we may see and believe. And they that were crucified with him reviled him.
§33. В шестом же часу настала тьма по всей земле и [продолжалась] до часа девятого.
УПО: А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.
KJV: And when the sixth hour was come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.
§34. В девятом часу возопил Иисус громким голосом: Элои! Элои! ламма савахфани? -- что значит: Боже Мой! Боже Мой! для чего Ты Меня оставил?
УПО: О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?
KJV: And at the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eloi, Eloi, lama sabachthani? which is, being interpreted, My God, my God, why hast thou forsaken me?
§35. Некоторые из стоявших тут, услышав, говорили: вот, Илию зовет.
УПО: Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!
KJV: And some of them that stood by, when they heard it, said, Behold, he calleth Elias.
§36. А один побежал, наполнил губку уксусом и, наложив на трость, давал Ему пить, говоря: постойте, посмотрим, придет ли Илия снять Его.
УПО: А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!
KJV: And one ran and filled a spunge full of vinegar, and put it on a reed, and gave him to drink, saying, Let alone; let us see whether Elias will come to take him down.
§37. Иисус же, возгласив громко, испустил дух.
УПО: А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...
KJV: And Jesus cried with a loud voice, and gave up the ghost.
§38. И завеса в храме раздралась надвое, сверху донизу.
УПО: І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.
KJV: And the veil of the temple was rent in twain from the top to the bottom.
§39. Сотник, стоявший напротив Его, увидев, что Он, так возгласив, испустил дух, сказал: истинно Человек Сей был Сын Божий.
УПО: А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!
KJV: And when the centurion, which stood over against him, saw that he so cried out, and gave up the ghost, he said, Truly this man was the Son of God.
§40. Были [тут] и женщины, которые смотрели издали: между ними была и Мария Магдалина, и Мария, мать Иакова меньшего и Иосии, и Саломия,
УПО: Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,
KJV: There were also women looking on afar off: among whom was Mary Magdalene, and Mary the mother of James the less and of Joses, and Salome;
§41. которые и тогда, как Он был в Галилее, следовали за Ним и служили Ему, и другие многие, вместе с Ним пришедшие в Иерусалим.
УПО: що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
KJV: (Who also, when he was in Galilee, followed him, and ministered unto him;) and many other women which came up with him unto Jerusalem.
§42. И как уже настал вечер, -- потому что была пятница, то есть [день] перед субботою, --
УПО: А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,
KJV: And now when the even was come, because it was the preparation, that is, the day before the sabbath,
§43. пришел Иосиф из Аримафеи, знаменитый член совета, который и сам ожидал Царствия Божия, осмелился войти к Пилату, и просил тела Иисусова.
УПО: прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.
KJV: Joseph of Arimathaea, an honourable counsellor, which also waited for the kingdom of God, came, and went in boldly unto Pilate, and craved the body of Jesus.
§44. Пилат удивился, что Он уже умер, и, призвав сотника, спросил его, давно ли умер?
УПО: А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.
KJV: And Pilate marvelled if he were already dead: and calling unto him the centurion, he asked him whether he had been any while dead.
§45. И, узнав от сотника, отдал тело Иосифу.
УПО: І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.
KJV: And when he knew it of the centurion, he gave the body to Joseph.
§46. Он, купив плащаницу и сняв Его, обвил плащаницею, и положил Его во гробе, который был высечен в скале, и привалил камень к двери гроба.
УПО: А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.
KJV: And he bought fine linen, and took him down, and wrapped him in the linen, and laid him in a sepulchre which was hewn out of a rock, and rolled a stone unto the door of the sepulchre.
§47. Мария же Магдалина и Мария Иосиева смотрели, где Его полагали.
УПО: Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.
KJV: And Mary Magdalene and Mary the mother of Joses beheld where he was laid.
"...приняли слово со всем усердием, ежедневно разбирая Писания", Деяния 17:11
Ср, 30 October
Обновлено:12:07:01 AM GMT
Премудрость и знание чистое